утрачати — див. утратити … Словник синонімів української мови
утрачати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
утрачати — рачам, чаш, Пр. Те саме, що утратити … Словник лемківскої говірки
дешевшати — (утрачати свою вартість), знецінюватися, знецінитися, спадати з ціни (в ціні), спасти з ціни (в ціні) … Словник синонімів української мови
добрішати — (утрачати попередню суворість, ставати добрішим), лагідніти, лагіднішати, м якшати, м якнути, обм якати, обм якнути, у[в]ласкавлюватися, у[в]ласкавитися … Словник синонімів української мови
линяти — (утрачати яскравість первісного кольору), вицвітати, вицвісти, знебарвлюватися, знебарвитися, блякнути, половіти, облазити, облізти; вигоряти, вигоріти (під впливом сонячного проміння) … Словник синонімів української мови
хрипнути — (утрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким про голос), захрипати, захрипнути, охрипати, охрипнути, прихрипати, прихрипнути … Словник синонімів української мови
в'янути — ну, неш, недок. 1) Утрачати свіжість; всихати (про рослини). || Утрачати свіжість, пружність; ставати зморшкуватим, кволим (про людське тіло). 2) перен. Утрачати рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим. || Поступово втрачати фізичну… … Український тлумачний словник
клякнути — I клякн ути див. клякати. II кл якнути ну, неш, мин. ч. кляк, ла, ло і кля/кнув, нула, нуло, недок. 1) Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. || Утрачати гнучкість. || Ставати твердим; холонути (про труп). 2) розм. Не… … Український тлумачний словник
пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… … Український тлумачний словник